Нить  Ариадны

сайт для учителей русского языка и мировой литературы

Категории раздела
Календарь
«  Ноябрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Офіційні сайти
 Міністерство освіти і науки України  Інститут інноваційних технологій і змісту освіти  Департамент освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації  Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти  Управління освіти Миколаївської міської ради 
 Миколаївський науково-методичний центр управління освіти Миколаївської міської ради
Інформаційні сайти Освіта . UA  Освітній портал Педагогічна преса  
 Сайти методистів Слово-диво сайт для вчителів української мови та літератури   Проект Поет духовної свободи  Кліо - Миколаїв сайт для вчителів історії, права та етики
 
 На допомогу вчителям та учням  Форум педагогічних ідей УРОК  Журнал ВІДКРИТИЙ УРОК  Репозитарій навчального контенту  Шкільні підручники та посібники

Статистика 
 
 


 

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!

 

 

О. Котусенко. Нормативно-правове забезпечення викладання зарубіжної літератури у 2017-2018 н. р.">О. Котусенко. Нормативно-правове забезпечення викладання зарубіжної літератури у 2017-2018 н. р.

 
 

Міністерство освіти і науки України оприлюднило 40 оновлених навчальних програм для 5-9 класів. Головні зміни – орієнтація на результат навчання, а не на зміст, впровадження компетентнісного підходу та наскрізних змістових ліній.

Важливий крок до нового змісту освіти

Це оновлення здійснено у межах чинного Державного стандарту і має стати важливим кроком до подальшої роботи із формування принципово нового стандарту освіти.

На перше місце програм винесено очікувані результати навчальної діяльності учня, тобто: які компетентності мають формуватися у дитини під час вивчення певної теми. У такому разі вчителю не потрібно концентрувати всю увагу на змісті матеріалу: він має чіткі орієнтири у вигляді 10 компетентностей та їх компонентів, спираючись на які, він будує свою роботу.

До ключових компетентностей належать, приміром, спілкування державною та іноземною мовами, математична та інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність тощо.

Кожен з очікуваних результатів навчання містить три компоненти: знаннєвий, діяльнісний та ціннісний. У першому передбачено, що називає чи пояснює учень, у другому – що вміє, знаходить, обирає, а в третьому – що оцінює, усвідомлює, які висновки робить.

«Оновлення програм основної школи з урахуванням компетентнісного підходу – це ще один, значний крок до Нової української школи. Її впровадження розпочнеться 1 вересня 2018 року, однак нинішні школярі не можуть чекати, зміни повинні відбуватися вже сьогодні. Тому певні елементи майбутнього стандарту будуть реалізовані в основній школі з нового навчального року. Для нас це також важливий досвід пілотування, який ми обов’язково враховуватимемо в програмах НУШ», – зазначив заступник Міністра Павло Хобзей.

Наскрізні змістові лінії допомагають створювати цілісну картину світу

Під час оновлення розпочато роботу з формування наскрізних змістових ліній, які проходитимуть через усі предмети та дозволять формувати у дитини ключові компетентності, інтегрувати знання про світ, спираючись на зміст навчального матеріалу. Поки що детально прописані чотири з них, які відповідають чотирьом ключовим компетентностям з десяти, визначених Концепцією Нової української школи: «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», «Громадянська відповідальність», «Екологічна безпека та сталий розвиток». Цей перелік не є вичерпний – і буде поповнюватися надалі.

Скажімо, у межах наскрізної лінії «Підприємливість та фінансова грамотність» учні дізнаватимуться, як правильно формувати свій бюджет, робити заощадження, інвестувати чи брати кредит. І вивчатимуть це не лише на уроках математики чи інформатики, а й мови, літератури та навіть біології. Наприклад, у 5-му класі під час читання твору Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» звертаємо увагу на «менеджерські здібності» головного героя, який перетворив неприємну роботу з фарбування паркану на яскравий і ефективний «підприємницький проект».  

Відкритість та увага до думки суспільства – принцип оновлення програм

Робота над змінами проходила за двома основними напрямками. Насамперед, навчальні програми були розміщені на платформі EdEra для загального обговорення, де всі бажаючі, авторизувавшись, могли надати пропозиції щодо їх модернізації. Онлайн обговорення проходило у 2 сесії, загалом у ньому взяло участь понад 1220 дописувачів. Вони залишили більш як 10 тисяч пропозицій та коментарів до програм.

«Для нас дуже важливим було зробити це обговорення максимально відкритим, щоб громадськість і, передусім, вчителі змогли взяти активну участь в ньому і дати якомога більше конструктивних пропозицій. Вони, до речі, були абсолютно різними – від глобальних змін до уточнення термінів. Загалом обговорення було більш ніж продуктивним, у більшості випадків модераторам вдалося зберігати дискусію у конструктивному руслі і отримати величезну кількість змістовних дописів», – розповів координатор проекту оновлення програм, директор столичної школи №148 Сергій Горбачов.

Паралельно по кожному предмету було створено робочі групи, до яких увійшли вчителі-практики, науковці, методисти, автори програм і підручників, спеціалісти МОН. Вони змінювали формат пояснювальних записок, формували новий зміст та очікувані результати навчання з урахуванням пропозицій онлайн-обговорення. Крім того, працювали над узгодженням програм з різних предметів, прибирали дублювання, термінологічну обтяженість, а також впроваджували наскрізні лінії. Загальне керівництво робочими групами здійснювала Тетяна Засєкіна, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогіки НАПН України.

Після того, як програми були доопрацюванні, їх було розглянуто та ухвалено на Колегії Міністерства освіти і науки й затверджено наказом МОН.

Ключові зміни у програмах

Велику увагу розробники програм приділили тому, щоб інформувати колег та суспільство про те, які зміни відбулися. З кожного предмету створений лаконічний опис ключових змін, з яким можна ознайомитися на сайті МОН (https://goo.gl/jRqrwC).

Стосовно ж конкретних змін, то, наприклад, в українській мові усі творчі роботи тепер матимуть виразне практичне спрямування. Приміром, діти писатимуть твори не «відірвані» від реального життя теми, а з тієї ж фінансової грамотності чи екологічної безпеки, та ще й у форматі есе – його додано як обов’язковий вид роботи. Також до програми включено рекомендовані види робіт, які обиратиме вчитель на свій розсуд.

В українській літературі в усіх класах частково перерозподілено кількість годин на вивчення творів. Так, у 5 класі вилучено по 2 години на вивчення народних казок та загадок, прислів’їв і приказок, натомість додано по годині на творчість Василя Симоненка, Леоніда Глібова, Зірки Мензатюк та Євгена Гуцала.

З предмету «Історія» для 5 класу замість програми, що складалася з певних історичних нарисів, створили програму початкового курсу «Вступ до історії». Через роботу з цим матеріалом учні дізнаватимуться про історію як науку, як складову життя суспільства. Крім того, експерти представили варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем запропоновано для 7, 8 і 9 класів.

Багато питань під час онлайн-обговорення стосувалося осучаснення частини програмових текстів новими авторами. Ці пропозиції було враховано, як-от у 7 класі альтернативно пропонується вивчати «Русалоньку із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» Марини Павленко чи «Аргонавтів» Степана Процюка.

Так само з огляду на численні пропозиції розширено список для альтернативного вивчення із зарубіжної літератури – перелік поповнився «Сніговою королевою» Ганса Андерсона (5 клас) та «Собачим серцем» Михайла Булгакова (9 клас). А у список для додаткового читання потрапили твори «Мій дідусь був черешнею» Анджели Нанетті, «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» Ульфа Cтарка.

Більше академічної свободи – більше довіри вчителю

Загалом же вчитель отримав набагато більше автономії та свободи вибору в організації освітнього процесу. Наприклад, він може самостійно визначати обсяг годин на вивчення окремої теми та змінювати порядок вивчення тем у межах класу, а також формувати тематику навчальних проектів, лабораторних робіт.

«Необхідно, щоб учителі стали агентами змін, які розуміють, що таке компетентнісні методики навчання, володіють ними, можуть їх продемонструвати. Я знаю, що у нас є багато творчих педагогів, але вони були «затиснуті» в рамки, і ця свобода вчителя дозволить їм набагато простіше втілювати в життя власні ідеї, не боючись відійти від типових програм», – резюмував Павло Хобзей.

 

Шановні вчителі, учні, батьки! На сайті МОН розміщено оновленні навчальні програми для 5-9 класів, затверджені наказом МОН №.№ 804 від 07.06.2017 р.

Міністерство освіти і науки України
mon.gov.ua
БАЗА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ ДЛЯ ОСВІТЯН
 
 
 
Шановні педагоги!

Знання чи вміння їх застосовувати? На що робити наголос у сучасній шкільній освіті, особливо враховуючи те, скільки нових знань щорічно, щоденно з'являється в інформаційному просторі?

Про зміни у програмах середньої школи, мотивацію вчителів працювати по новому, а студентів навчатися, «Укрінформ» поговорив з міністром освіти та науки України Лілією Гриневич.

- Ліліє Михайлівно, за минулий рік відбулися зміни, зокрема, в початковій школі оновили програми. Також з наступного навчального року запроваджується 12-річна школа. Чого очікувати далі, які зміни будуть у школі ще?

- Перш за все, у нас є зараз є два головні завдання. Стратегічне завдання - впровадження реформи Нова українська школа, в перший клас якої діти підуть у 2018 році. Це потребує створення нового Держстандарту спочатку для початкової, а потім для базової та старшої школи. Він створюватиметься з огляду на компетентністний підхід та нові методики навчання. Тобто школа даватиме дітям не лише знання, а також стійкі вміння і ставлення, цінності, що потребує зовсім іншого підходу до формування змісту освіти. Після того, як буде написано та затверджено новий Держстандарт, на його основі формуватимуться типові навчальні плани і, звісно, нові навчальні програми.

Але відкритим залишається питання, як покращити умови навчання тим дітям, які зараз навчаються в школі. І тому не менш важливе завдання - оновлення чинних шкільних програм. Очевидно, що зміст освіти, який ми сьогодні маємо в школі, і традиції навчання вже не влаштовують сучасних дітей, і чекати поетапного впровадження масштабної реформи вони не можуть.

Саме тому в 2016 році ми оновили навчальні програми початкової школи. Зараз, окрім роботи над новим Держстандартом, ми працюємо над оновленням програм базової та старшої школи в межах чинного Держстандарту. Зараз ми не можемо зробити якісь дуже вагомі зміни, але навіть ті зміни, які відбуватимуться, стимулюватимуть вчителів використовувати компетентністний підхід. Що не менш важливо, ми наповнюємо ці програми якісно новим змістом навчання.

- Які це зміни, та як вони відбуватимуться?

- Оновлення навчальних програм для початкової школи - 1-4 класів - відбувалося влітку 2016 року. Їх обговорювали відкрито, на платформі Ed-Era, де свої пропозиції могли внести всі бажаючі. До процесу було залучено не лише фахівців, наприклад, Академії педагогічних наук, а й і вчителів-практиків, які мають досвід та розуміють, наскільки програми є застарілими. Добру волю та ініціативу проявили навіть батьки, які влітку, у мертвий сезон, ділилися своїми пропозиціями до програм.

Сьогодні знання дуже швидко помножуються, і шукати їх стає все легше. Дітей треба навчити правильно шукати інформацію, навчити, як відрізняти надійне джерело інформації від ненадійного, критично мислити і, що не менш важливо, дати їм основне ядро знань і уміння їх застосовувати. Саме тому, при оновленні програм початкової школи, нам важливо було вивільнити час, власне, для формування більш стійких базових умінь. Наприклад, знання таблички множення та вміння користуватися нею для вирішення реальних життєвих завдань.

 

Ми дали можливість вчителям самим вирішувати, з огляду на специфіку їхнього класу, скільки часу їм треба виділяти на ту чи іншу тему. Також вони самостійно можуть приймати рішення, які твори будуть читати діти. Адже для того, щоб дитина полюбила читати, її треба ознайомити з цікавими текстами, які вона зрозуміє, які суголосні сучасному світосприйняттю дитини. До цього часу в шкільній програмі, як правило, використовували твори з минулого століття, саме ними сповнені підручники та шкільні бібліотеки. У зв'язку з цим ми вирішили підтримати оновлення програм 1-4 класу і видати Хрестоматію сучасної української дитячої літератури. Завдяки їй твори сучасних українських письменників стануть доступні для всіх українських дітей. На платформі Еd-Еrа ми також виклали короткі відео-уроки для вчителів, щоб дати їм наочний приклад нових методик компетентісного навчання. Наприклад, розміщено поради, як навчити дитину писати есе, різні способи навчити школярів писати осмислено та з радістю.

Основний виклик зараз - оновлення програм базової школи (5-9 класів). Робитиметься це за схожою процедурою - ми вже готуємося до розміщення на Ed-Era чинних програм та очікуємо зауважень до них.

- Що саме планується обговорити стосовно цих програм?

- При оновлені програм для 5-9 класу ми маємо три основні мети. Перша мета - це синхронізувати вивчення навчального матеріалу. В теперішніх навчальних програмах є колізії, коли, наприклад, матеріал з математики, необхідний для вивчення теми з фізики, діти ще не встигли пройти. Таких речей не може бути. Друге, переглянути програми на предмет зайвого теоретичного матеріалу. І третє, але мабуть найголовніше, ми повинні наповнити ці навчальні програми оновленим компетентністним змістом.

- Що мається на увазі?

- Ми хочемо інтегрувати у навчальні програми так звані наскрізні теми, які, власне, спрямовані на формування ключових компетентностей і необхідних для дитини умінь. Наприклад, громадянська компетентність. Нам потрібно виховувати відповідальних громадян, але запроваджувати для цього новий предмет - це лише зайвий раз перевантажувати наших дітей. Натомість через чинні предмети можна формувати таку громадянську компетентність, даючи відповідні тексти для занять з української літератури чи навчальні матеріали з історії. Інший приклад - фінансова грамотність. Вже розроблено навчальні матеріали для дітей всіх вікових категорій з фінансової грамотності, які можна інтегрувати і вивчати під час уроків математики, літератури тощо.

Таким чином наше завдання - оновити програми, супроводжуючи їх новими навчальними матеріалами, які будуть викладені в електронному вигляді, і якими зможуть користуватися батьки, вчителі і діти.

- Ми говоримо про формування компетентностей, а як же бути саме з базовими знаннями по таким предметам як, наприклад, фізика, хімія, біологія? Ми ж повинні дати дитині якесь уявлення про те, як влаштований оточуючий світ.

- Неможливо сформувати компетентності, без того, щоб дати дитині ядро знань та уміння, необхідні для оволодіння цими компетентностями. Наприклад, фінансова грамотність передбачає, що людина добре знає математику.

Тобто це міф, що орієнтація школи на здобуття компетентностей означає, що в ній не буде знань. Компетентність - це більше, ніж знання, вона включає знання, формування стійких вмінь їх використовувати, а також формування ставлень до певних проблем.

Ми не можемо дати дитині абсолютно всі знання за час навчання в школі, тим більше, що ці знання сьогодні весь час помножуються і збільшуються. Сучасній дитині потрібно розказати, як шукати додаткові знання і як ними послуговуватися, як їх використовувати для вирішення власних чи професійних завдань.

Зараз у нас класична школа знань, але це не допомагає нам, на жаль, підвищити якість природничо-математичної освіти. І криза, власне, в тому й полягає, що лише оцим знаннєвим способом передачі знань ми вже не вирішуємо проблему якості освіти. Нам необхідно сьогодні покращити методологію вивчення математики, фізики, хімії, біології, осучаснити сам зміст освіти, тому що ці науки розвиваються і пішли вперед.

Зараз в підручниках дуже багато інформації, вона примножуються, і кожен раз в підручники і програми додається щось нове. І ми бачимо, що діти почали випадати із навчання. Ось пропустив щось, і вже не може надолужити прогалину, наприклад з фізики чи хімії, і не може рухатися далі. Так діти втрачають інтерес до навчання.

В тому числі у зв'язку з великим обсягом тих знань та умінь, які діти повинні отримати за час здобуття загальної середньої освіти, ми і мусимо видовжувати час навчання до 12 років. Це теж один з компонентів нової української школи.

Для мене є пріоритетом так звана STEAM-освіта, що включає природничо-математичну освіту. Саме ці предмети формують інноваційне мислення, а сьогодні інноваційне мислення потрібне і гуманітаріям. Тому що вміти кожну проблему розкласти таким чином, аби послідовними кроками розв'язати її чи у особистому житті, чи в будь-якій професії, потрібно кожній людині.

-

- Хто має викладати такий інтегрований курс?

- Цей курс потрібно розробити і він повинен отримати підручник, і вчителя, який здатний його читати. Тому на перехідний період цей курс буде розбиватися між вчителями і вони спільно його викладатимуть.

Для нас такі зміни - складне завдання, зараз ми обговорюємо варіант, що спочатку проведемо пілотний проект викладання цього курсу і лише потім запровадимо його в школах по всій Україні.

Я хочу зазначити, що цей проект навчального плану - це лише проект, який знаходиться на громадському обговоренні до 30 січня. Ми отримаємо зворотну реакцію від академічної спільноти, від вчителів, від батьків і тоді лише будемо приймати остаточне рішення. В будь-якому випадку ми не можемо ховати голову в пісок від тих проблем, які маємо сьогодні.

А сьогодні ми маємо ситуацію, коли дитина, яка навчається за гуманітарним профілем, в результаті такого обрізаного, попредметного викладання фізики, хімії і біології, на які виділяється дуже мало часу, має фрагментовану природничу картину світу. Більше того, вона отримує знеохочення до вивчення цих предметів.

Наше завдання - покращити якість природничо-математичної освіти. Тому ми повинні і для гуманітаріїв зробити її такою, щоб вони мали якісне ядро знань в цій сфері.

Я зацікавлена в тому, щоб у нас створилася, власне, така спільнота, куди будуть входити не тільки науковці з Академії педагогічних наук, а творчі вчителі, іноватори, ті, хто розуміє цю проблему. І я сподіваюся, що до 2018 року, або вже навіть в другій половині 2017 року ми представимо такий модельний курс.

- Якщо ми так масштабно все змінюємо в середній школі, то відповідно і фахівці, які будуть працювати в новій школі, повинні мати інший рівень підготовки.

- Кваліфікація сьогоднішнього вчителя - найбільший виклик для нас. Ми зараз працюємо над концепцією нової педагогічної освіти, і це дуже важливо, адже нам потрібно змінити підходи до підготовки вчителів. Однак, не менш важливим є якісна мотивація педагогів. Цього року ми пішли на важливий крок - збільшення заробітної плати вчителів на 50%. Окрім цього, ми також збільшили стипендії для майбутніх вчителів, власне з природничо-математичних спеціальностей для того, щоб туди привести кращих абітурієнтів. Чи цього достатньо? Звичайно, що недостатньо, це лише перші кроки.

Далі на нас чекатимуть серйозніші виклики. У 2018 році починає працювати з 1 класу нова українська школа, для якої нам потрібно створити новий Держстандарт, а вчителі мають засвоїти нові методики.

 

Це означає, що ми за час, який у нас залишився до початку навчального 2018-19 року, маємо пропустити через систему підвищення кваліфікації всіх вчителів, які візьмуть 1 клас початкової школи у 2018-му. Тобто потрібно цей курс підвищення кваліфікації розробити, провести роботу з обласними Інститутами післядипломної освіти, і лише після цього там зможуть навчатися вчителі.

Нова українська школа, як політична пропозиція, була затверджена Кабінетом Міністрів. Зараз ми працюємо над детальним планом запровадження концепції нової української школи. Детальний план буде оприлюднений орієнтовно наприкінці лютого, у березні. Викликів є дуже багато.

- Якою, на вашу думку, має бути зарплата вчителя?

- Наша позиція, визначена у проекті закону "Про освіту", який проголосований ВРУ в першому читанні: посадовий оклад педагогічного працівника має бути на рівні трьох мінімальних заробітних плат. З такою зарплатою вчитель одразу потрапляє у середній клас. Питання в тому, як це буде забезпечуватися Державним бюджетом. Вже те, що ми підвищили рівень оплати праці вчителів на два тарифні розряди - було досить складним кроком. Важко переконати всіх, чому з усіх бюджетників зарплату потрібно підвищити тільки вчителям. Але всі розуміють, що стан українського педагога настільки погіршився, що всі погодилися з нашою пропозицією.

Вчитель в усіх розвинутих країнах не є на вищому ступені середнього класу, але завжди потрапляє в середній клас. І тоді, звичайно, це професія, якою людина може забезпечити гідний рівень життя своїй родині.

- Як щодо анонсованої кілька разів добровільної сертифікації вчителів? Хто буде розробляти ці програми, яким чином відбуватиметься ця сертифікація?

- У нас є так звана атестація. Кожні п'ять років її проходять всі вчителі. Вона залишається. Але нам для реформи потрібні агенти змін. А такими агентами змін є, в першу чергу, самі вчителі.

Щоб ми з вами не написали в стандартах, які б ми не робили відкриті платформи чи підручники, якщо вчитель не зможе оволодіти цими методиками, зміни не торкнуться дітей. Тому, ідея полягає в тому, щоб мотивувати найкращих учителів, які володіють цими методиками і спонукати їх ділитися цим досвідом зі своїми колегами. Вчителі, які будуть відчувати, що вони готові до змін і оволоділи необхідними методиками, мають це довести на добровільній сертифікації. Якщо вони ії пройдуть - отримуватимуть надбавку, але їхня додаткова функція полягатиме в тому, що вони повинні будуть ділитися своїм досвідом з колегами.

Сертифікація - це положення нового закону "Про освіту", який ще не прийнято. Тому питання добровільної сертифікації виникне лише після його прийняття. Ті з вчителів, хто пройде добровільну зовнішню сертифікацію, будуть отримувати надбавку 20% до заробітної платні.

-

 

Ця база містить тільки найкращі Інтернет-ресурси, які дійсно працюють, є безкоштовними, можуть збагатити методику будь-якого вчителя-предметника.
 
Окрім зручно структурованих посилань, для вас зібрано навчальні матеріали та демонстраційні відеоролики щодо роботи з ресурсами. Завдяки піктограмам (умовним позначенням) ви побачите особливості кожного ресурсу ще до того, як його відкриєте. А головне - у вас є можливість обмінятися з колегами практичним досвідом по кожному ресурсу. Приєднуйтесь до живого спілкування!
 
 
База регулярно поповнюється. Якщо ви знайшли помилку або маєте запитання до укладача, будь ласка, пишіть на поштову скриньку ivanov.365@outlook.com
 
 
Поділіться Базою з друзями на Facebook!
 
 
 
 
РОЗДІЛИ:
 
1. Методичні й дидактичні матеріали Новини освіти, розробки уроків, відеоуроки за предметами, словники, енциклопедії, дистанційні курси
2. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті Новини ІКТ, цікаві ідеї навчання з ІКТ, корисні комп'ютерні програми
3. Створення дидактичних матеріалів
Інтерактивні вправи, ігри, карти, електронні посібники, навчальне відео
4. Створення інструментів оцінювання Тести й опитування, процес тестування, база форм і критеріїв оцінювання
5. Створення мультимедійного контенту Монтаж відео, обробка звуку, динамічні презентації, малювання, інфографіка
6. Співпраця та спілкування Карти знань, блок-схеми, дошки зі стікерами, спільні документи, професійні спільноти
7. Організація навчального процесу
Електронні освітні середовища, платформи для створення дистанційних курсів, документообіг та облік
 
 
Говорімо українською правильно!
Вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі сприяє вихованню широкої читацької культури учнів, розвитку…
sites.google.com
 

Як НЕ ТРЕБА проводити відкриті уроки

У прагненні успіху немає меж і кордонів, є нові висоти. Останнім часом явже не можу дивитися відкриті уроки насамперед з однієї причини:суперечність між гума­ністичною риторикою про суб’єкт - суб’єктністосунки, особистісно зорієнтований підхід та інші атрибути педагогічногогуманізму, з одного боку, і тими маніпуляціями та фо­кусами, до яких вдається вчитель у роботі з учнями, які ледь встигають реагувати на Його на команди.
Суб'єкт — це той, хто діє сам, бо йому так потрібно, і він знає, навіщоі розуміє, чому саме такА учень на такому уроці — як па­цієнт у хірурга: наркоз ввели і щось із ним роблять. Зрозуміло, що для користі, але що і як — не­зрозуміло. Та й розуміти не хочеться, прокинусь — побачу, що відрізали. Тобто щохвилини на уроці учень і не здогадується, що з ним буде далі. З такого погляду відкритий урок іще гірший від традиційного (коли можна передбачити, що з тобою буде далі: після опитування — пояснення, можна буде розслабитися).
Отже, маємо перше «не треба». Не треба перетворювати учня на пацієнта.
Парадоксально, але факт: часто саме намагання врахувати всі вимоги до «демократичного й гуманістично­го» уроку призводить до ще більшої дезорієнтації дитини в просторі уроку.
Наприклад, вибір теми відкрито­го уроку.Часто за таку тему оби­рають помітний афоризм, парадокс, проблемне питання тощо. З погляду активізації пізнавального інтересу такий прийом виправданий, але темауроку й головне питання — це ме­тодологічно різні частини уроку. А методисти зазвичай ще й вказують на необхідність дотримуватисяформулювань тем, визначених програмою на основі державного освітнього стандарту й закріплених у календарно-тематичному плані. Проблема в тому, що якщо на дошці одразу написано тему, то вона часто містить підказку або відповідь на запитання-каталізатор пізнавальної ді­яльності учнів, тому інтриги немає.
Варіанти оголошення теми:
·       тему виводять самі учні в про­цесі розв'язання титульної проблеми,